Гуцули - це одна із етнічних груп України, яка найкраще зберегла власні традиційні і етно-культурні особливості, які проявляються в їхній мові, вбранні, обрядах і фольклорі, декоративному мистецтві та музиці.
Музичні інструменти Гуцулів, завжди були для них особливом життєвим атрибутом.Чарівні гуцульські мелодії (весільні, купальські, різьдв'яні , колядки, веснянки, гаївки, марші, польки, вальси, гопаки, гуцулки, коломийки, аркани та ін.) повязано з комплексом особливих ритуальних дій, які супроводжували людину від початку життя, до самої її смерті. Народно-інструментальну традицію Гуцулів представляють: дримба, трембіта, сопілка, флояра, дуда (волинка), ріг,ребро, дзвіночок, теленка, окарина (зозуля) денцівка, попискало, деркач, ліра, скрипка, цимбал, бубон, бербениця...
Ви можете побачити деякі зображення музичних інструментів:
(на даній сторінці підпис кожного зображення знаходиться під зображенням або збоку)
Сопілка Флояра
Гуцульський народний одяг:
Що таке вишиванка?
Вишиванкою називається вишита вручну сорочка, ткана на верстаті із саморобного ( зазвичай льняного ) палотна.
Жіночі мали приблизно ось такий вигляд:
Вишивані жіночі сорочки (чорно-біле зображення)
Гуцульські вишиванки завжди відрізнялися багатством своїх візерунків та надзвичайною розмаїтістю кольорів ( основний - це червоний , додаткові: зелений і жовтий ). Відомі назви гуцульських узорів: купчасті різки, саметові, веснові, звіздові, варварки, волові очі, волошки, рожеві, павені, цвітні, макові,скринкові, лабаті, перлові.
Тлумачення кожного узору вишиванок є особистим. Зазвичай орнамент сорочки відображав місцеві особливості, та виступав як оберіг для свого власника.
Ось так виглядають сучасні чоловічі вишивані сорочки
Жіноча вишивана сорочка з музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Корбинського.
Вишиванки жіночі (сучасний варіант)
Кептар - кожушок із хутра без рукавів, виготовлений із овечої вовни та оздоблений різнокольоровим орнаментом.
Виглядає так:
Кептар. Автор: Гуцуляк Іван Миколайович.
Фото: hutsul.museum
Кожух. Фото:hutsul.museum
Гуцульська кресаня (св'ятковий головний убір)
Жіночі постоли.Фото:hutsul.museum
Ліжник Кривий. Фото:hutsul.museum
Чоловічий ремінь. Фото:hutsul.museum
Топірець-бартка (св'ященна бойова сокира Гуцулів).
Люлька
Килим під назвою ''Гуцул''.
Фото:hutsul.museum
Сумка, пояс і гаманець Фото:hutsul.museum
Миска - ''дерево життя''.
Фото:hutsul.museum
Хрест.Фото:hutsul.museum
Барильце.Фото:hutsul.museum
Використання деяких матеріалів: Національний музей Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття.
А хто хоче щось доповнити, розділ коментарів знаходиться внизу.
⇧
⇩
Якщо вже говорити про килим, то правильніше буде не "Гуцул" а "Три Гуцули", бо в ньому три головні "узори" під назвою "Гуцул". Бували килими і з одним та п'ятьма "Гуцулами".
ВідповістиВидалитиІнші частини килима - "Рама", "Пас", "Штани", "Скісне".
Фотографія килима взята із Національного музею Народного Мистецтва Гуцульщини та Покуття,як я вже написав внизу сторінки блога і під самим фото. Гіперпосилання на сторінку:
Видалитиhttp://hutsul.museum/collection/62/236/ , тому і назву даного килима не змінено.
Автором є Шкрібляк Марія Іванівна
Матеріал / техніка: вовна / ткання
Місцевість: Верхній Ясенів
Рік виконання: 1969
А взагалі, хочу Вам подякувати за вичерпний коментар щодо килима "Три Гуцули".