Пісня про сміливого та справедливого Гуцула-ватажка опришків Олексу Довбуша.
Ой по-під гай зелененький. (Пісня про Довбуша)
Ой по-під гай зелененький (2) Ходить Довбуш молоденький (2) На ніженьку налягає, (2) Топірцем ся підпирає. (2) Ой, ви, хлопці, свистом-свистом, (2) Засипає стежки листом. (2) Щоби Кути не минути, (2) До Космача повернути. (2) До Космача, та й до Дзвінки, (2) До Штефанової жінки. (2) Добрий вечір, Штефанова. (2) Чи вечеря вже готова? (2) Ой вечеря не готова, (2) Бо Штефана нема вдома. (2)Штефан пішов на роботу, (2) Повернеться у суботу. (2) Чи будеш нам відкривати? (2) Чи самим ся добувати? (2) В мене двері тисовії, (2) На них замки сталевії. (2) Не поможуть замки твої, (2) Як підставлю плечі свої. (2) Довбуш начав налягати, (2) Стали двері ся ламати. (2) Довбуш двері відкриває, (2) Штефан в Довбуша стріляє. (2) Як устрілив в праве плече, (2) А з лівого кровця тече. (2)Бо знав добре поціляти, (2) Довбуш буде помирати. (2) Ой, ви, хлопці, ви, молодці, (2) Беріть мене на топорці. (2) Беріть мене на топори, (2) Занесіть ня в Чорногору. (2) Там родились тато й мати, (2) Там я буду спочивати. (2) Сріблом-златом поділіться, (2) Та й за мене не журіться (2) А панів бийте, рубайте, (2) А бідноті помагайте.(2) Штефанові дайте мірку, (2) Бо я любив його жінку. (2) Штефанисі дайте сала, (2) Бо вона мене кохала. (2) Тай топірці занехайте, (2) Крові більш не проливайте. (2) Бо кров людська - не водиця, (2) Проливати не годиться. (2) Як будемо ґаздувати, (2) Жінкам правди не казати! (2) Гаєм-гаєм зелененьким (2) Ходить Довбуш молоденький.(2)
Музична культура Гуцульщини відома своєрідною манерою виконання народних Гуцульських пісень та мелодій.
Одна із найстаріших пісень Гуцулів про Карпатські полонини:
Ой я піду в полонинку. (Гуцульська співанка )
Ой я піду в полонинку по зелене сіно,
Полонинку не перейду, бо сонечко сіло.
Ой я піду в полонинку - у полониночку,
Ци ни розбив буйний вітер мою колибочку.
А ци розбив, ци-ни розбив треба йі латати
Треба буде сего літа у вній літувати.
А ти підеш ватажити, а я бовгарити
Та будемо на сметанці кулешку варити.
Ой за гаєм у літечка за гаєм-за гаєм
Вівчир вівці завертає: йдіт овечки плаєм.
Вівчир вівці завертає попід ту говирлю,
Ой овечки файно пасут я на них сьи дивлю.
Ой овечки файно пасут я сьи позираю
З тої втіхи великої на фуярку граю.
З тої втіхи великої на фуярку граю
Ой там пасе худобочка, як у Божім раю.
Чого тота полонинка на весні весела
Женут люди худобочку з десьитого села.
Чого тота полонинка так повеселіла:
Овечками й коровками вна сьи засіріла.
Ой зачьила полонинка від Петра смутити,
Бо зачьили домарики зчьиста віходити.
Ой упали білі зими - буйні вітри віють
Та не чути в полонинці овечки не бліють.
Та не чути в полонинці: коровки не ричуть
Тай не чути бовгариків коровок не кличуть.
Ой сарака полонинка сарака-сарака
Нічо в ні сьи ни лишиє, лиш вітер тай мрака.
Ой сумує полонина сумує-сумує
Бо вна мого голосочка не видит не чує.
Ой не сумуй полонино - нішо сумувати,
Вівчир вівці візимує - прийде літувати.
Колись роки добрі були. (Співанка Гуцульська)
Колись роки добрі були - жита сьи родили,
Сусіди сьи й навиділи браті сьи й сходили.
Тай настали тепер роки: жита сьи й не роді
Сусіди ся й ненавидьи, браті ся й ни сходьи.
Та як піду в полонину. (Гуцульська пісня)
Тай як піду в полонину, в полонинці гарад
Там овечки-бебевечки писаненьки пасут.
Тай піду я в полонининку, та в ту стару стаю
Та як ліло літувати? Лиш туй біду маю.
А як літо літувати й білі овечки пасти
Бідна ж моя головочко, без любки пропасти!
Ой якби я заспівала. (Співанка)
Ой як би я й заспіва казала бим гоя,
Як бим зналам легінику шо я буду твоя.
А як би я була твоя, не так бим ходила:
Запасочки друтувенькі назавші носила.
Запасочки друтувенькі, пацьорки великі
Постолики капсльовані гвоздиками вбиті.
Ексклюзивно: Гуцульська мелодія (виконання на синтезаторі)
Бобрюк В.- гуцульська мелодія
Завантажити безкоштовно інші мелодії можна ТУТ
А як хочете щось сказати, то напишіть це в коментарях.
⇧
⇩
Немає коментарів:
Дописати коментар