Любіть Україну

  Я українець, і я цим пишаюсь! Бо люблю свою державу, свою країну, яка називається Україна.
  Держава Україна - це ми, це український народ, це наші ліси, гори, поля, степи, луки, річки, озера; це наші батьки і діти, наші друзі і сусіди, наше минуле, теперішнє і майбутнє. Як можна Все це не любити? Не розумію... 
 Не люблять Україну тільки ті,  що втрачають  зв'язок із усім перерахованим, тому що вони вже й не українці.
  Cправжній українець живе для своєї України, не тільки для себе;справжній українець-це  той, хто добре пам'ятає минуле, говорить правду про теперішнє і з гордістю будує щасливе майбутнє; справжній українець є справжнім Патріотом!





                                               Любіть Україну   (Сосюра В.М)

                                               Любіть Україну, як сонце, любіть, 
                                               як вітер, і трави, і води… 
                                               В годину щасливу і в радості мить, 
                                               любіть у годину негоди. 

                                               Любіть Україну у сні й наяву, 
                                               вишневу свою Україну, 
                                               красу її, вічно живу і нову, 
                                               і мову її солов'їну. 

                                               Між братніх народів, мов садом рясним, 
                                               сіяє вона над віками… 
                                               Любіть Україну всім серцем своїм 
                                               і всіми своїми ділами. 

                                               Для нас вона в світі єдина, одна 
                                               в просторів солодкому чарі… 
                                               Вона у зірках, і у вербах вона, 
                                               і в кожному серця ударі, 

                                               у квітці, в пташині, в електровогнях, 
                                               у пісні у кожній, у думі, 
                                               в дитячий усмішці, в дівочих очах 
                                               і в стягів багряному шумі… 

                                               Як та купина, що горить — не згора, 
                                               живе у стежках, у дібровах, 
                                               у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, 
                                               і в хмарах отих пурпурових, 

                                               в грому канонад, що розвіяли в прах 
                                               чужинців в зелених мундирах, 
                                               в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях 
                                               до весен і світлих, і щирих. 

                                               Юначе! Хай буде для неї твій сміх, 
                                               і сльози, і все до загину… 
                                               Не можна любити народів других, 
                                               коли ти не любиш Вкраїну!.. 

                                               Дівчино! Як небо її голубе, 
                                               люби її кожну хвилину. 
                                               Коханий любить не захоче тебе, 
                                               коли ти не любиш Вкраїну… 

                                               Любіть у труді, у коханні, у бою, 
                                               як пісню, що лине зорею… 
                                               Всім серцем любіть Україну свою — 
                                               і вічні ми будемо з нею! 

                                    Слава Україні !

              
   




                



Немає коментарів:

Дописати коментар